У всіх людей протягом життя під впливом комплексу факторів відбуваються поступові дегенеративно дистрофічні зміни хребта, що найчастіше починаються з міжхребцевих дисків різних відділів. Вони можуть тривалий час не проявлятися жодними симптомами, але з віком прогресують, часто спричиняють стійкі болі, призводять до обмеження рухливості та тривалої втрати працездатності. Українські пацієнти звикли називати цю поширену патологію остеохондрозом, а сучасні лікарі ставлять діагноз «дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта» (назва остеохондроз вважається застарілою, в сучасній медичній літературі та офіційних документах не використовується).
Що таке дегенеративно дистрофічні зміни хребта (остеохондроз)
Дегенеративно дистрофічні зміни хребта це процес поступового руйнування, пошкодження клітин, з яких складаються різні тканини хребта, що супроводжується порушенням його функцій. Такі зміни відбуваються при низці захворювань, які об’єднують у групу ДДЗХ (дегенеративно дистрофічні захворювання хребта). Найпоширенішою патологією у цій групі є так званий остеохондроз. Це стан, що починається зі старіння, зносу міжхребцевого диску (дисків), в англомовній літературі його називають DDD (Degenerative Disc Disease) – дегенеративне захворювання дисків.
Міжхребцевий диск – це пружна еластична прокладка між тілами сусідніх хребців, що амортизує навантаження та забезпечує рухливість хребта. Внаслідок дегенерації дисків зменшується їх висота, знижується еластичність, функції порушуються, зростає навантаження на інші структури хребта.
Для компенсації цих змін кісткова тканина хребців ущільнюється, по краях утворюються вирости (остеофіти). Фасеткові суглоби між відростками хребців зношуються через збільшене навантаження, м’язи та зв’язки перенапружуються, часто розвиваються неврологічні порушення через тиск диска або остеофітів на спинномозкові нерви або спинний мозок. Дегенеративно-дистрофічний процес може поширюватися не лише на суміжні з ураженим диском хребці, але й на сусідні хребетно-рухові сегменти. Ось що таке остеохондроз.
Симптоми дегенеративно дистрофічних змін хребта
Остеохондроз може мати безсимптомний перебіг або проявлятися обмеженнями рухливості хребта, больовим синдромом і супутніми ознаками, набір яких залежить від відділу хребта, в якому відбулися дегенеративно-дистрофічні зміни, та від стадії захворювання.
Дегенеративно дистрофічні зміни шийного відділу хребта
Зміни у цьому відділі часто призводять до звуження просвіту хребтової артерії через тиск м’язів, остеофітів чи випинання диску (протрузії, грижі). Тому дегенеративно дистрофічні зміни шийного відділу хребта проявляються не лише болями в шиї та обмеженням її рухливості, але й ознаками ішемії головного мозку. Повороти, нахили голови ускладнені, рухи можуть супроводжуватись хрускотом у шиї. При розвитку корінцевого синдрому можливе оніміння рук, м’язова слабкість. Синдром хребтової артерії проявляються частими головними болями, запамороченнями, шумом у вухах, порушеннями зору.
Дегенеративно дистрофічні зміни поперекового відділу хребта
Поперековий остеохондроз проявляються болем у попереку, що віддає в сідниці, пах, ноги, може спричиняти кульгання, порушення ходи. Відчувається скутість у попереку, нахили та повороти корпусу обмеженні. При зміні положення тіла, підйомі тяжкостей може виникати різкий гострий біль (простріл, люмбаго). Дегенеративно дистрофічні зміни поперекового відділу хребта загрожують компресією пучка нервових корінців, що забезпечують іннервацію ніг, тазових органів. Прояви такої компресії (синдрому кінського хвоста): оніміння та слабкість нижніх кінцівок, порушення сечовипускання, дефекації, статевої функції.
Для профілактики дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта рекомендується:
- регулярно рухатись для активізації кровообігу, мікроциркуляції, зміцнення м’язів, обов’язково робити розминки при сидячій роботі;
- уникати надмірних навантажень на хребет, опанувати правильну техніку виконання вправ, підйому значної ваги, обов’язково виконувати розминку перед тренуванням чи важкою фізичною працею;
- для сидячої роботи придбати крісло ергономічної форми, організувати робоче місце так, щоб не доводилось постійно нахиляти голову, згинати спину;
- збалансовано харчуватись, контролювати вагу, не допускати ожиріння;
- для сну використовувати ортопедичний матрац і подушку;
- відмовитись від куріння, обмежити вживання алкоголю.
Заходи первинної та вторинної профілактики остеохондрозу (запобігання загостренням, рецидивам) в цілому співпадають, але якщо у вас раніше діагностували дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, необхідна особлива обережність.
Дегенеративно-дистрофічні зміни хребта, поширеність яких зростає з віком, можуть суттєво знижувати якість життя, а при прогресуванні загрожують небезпечними ускладненнями. Дегенеративні зміни міжхребцевого диска запускають цілий каскад змін, що можуть призвести до повної втрати рухливості хребта, порушення функцій кінцівок і внутрішніх органів. На ранній стадії розвиток остеохондрозу можна значно уповільнити за допомогою ЛФК, фізіотерапії, навіть грижі міжхребцевих дисків у багатьох випадках піддаються консервативному лікуванню, але при прогресуванні прогноз погіршується. Тому при частих епізодах болів у спині, шиї, скутості та обмеженні рухливості хребта краще не зволікати зі зверненням до лікаря, навіть якщо ці прояви швидко минають та не спричиняють вираженого дискомфорту. А інтенсивний біль, тривалий біль, що не слабшає, наростає, нічні болі в спині, оніміння та слабкість кінцівок, біль та скутість шиї в комплексі з частими головними болями та запамороченнями – «червоні прапорці», що вимагають негайного звернення до спеціаліста.
