МРТ хребта

За показаннями можливе МРТ хребта в цілому, від шиї до куприка, але частіше проводяться МРТ трьох відділів хребта, одного окремого відділу чи двох суміжних, зокрема.

Окрім дослідження структур самого хребта можливе проведення діагностики зчленувань кісток його нижніх відділів з тазовими (МРТ здухвинно-крижових з’єднань).

Це верхній відділ хребта, що забезпечує зв’язок між спинним і головним мозком, рухи голови, складається з 7 хребців малого розміру з вузьким просвітом спинномозкового каналу. Шийний відділ особливо вразливий до травм, схильний до стенозу каналу, а шийний остеохондроз швидко прогресує. Досить поширена проблема – вроджена чи набута нестабільність шийного відділу хребта. Всі ці патології провокують біль у шиї, лікування якого має здійснюватись з урахуванням причин. Також у цьому відділі може відбуватись здавлення хребтової артерії, що забезпечує кровопостачання головного мозку. При болях в шиї, обмеженнях її рухливості, ознаках порушення мозкового кровопостачання, онімінні рук лікар може призначити МРТ шийного відділу хребта, ціна якого буде вказана нижче в прайсі.

Цей відділ хребта найдовший, найменш рухливий, складається з 12 хребців, до яких кріпиться 12 пар ребер. Грудний відділ зазнає менших навантажень порівняно з іншими та додатково стабілізований ребрами, тому травми та остеохондроз цього відділу трапляються не так часто. Патології грудного відділу можуть проявлятися болями між лопатками, утрудненням дихання, важкістю в грудях, імітувати болі в органах грудної клітки чи черевної порожнини. Визначити причину таких симптомів може допомогти МРТ грудного відділу хребта, ціна якого вказана в таблиці з цінами.

Це відділ, що зазнає найбільших навантажень, він складається з 5 великих масивних хребців, забезпечує рухи тіла. Тут найчастіше розвивається остеохондроз, запалення навколохребтових м’язів, існує високий ризик травм. Спинномозкові корінці поперекового відділу регулюють функціонування низки внутрішніх органів, нижніх кінцівок. Якщо симптоми вказують, що уражений поперековий відділ хребта, МРТ дозволяє точно визначити локалізацію та характер ураження.

Крижовий відділ хребта суміжний з поперековим, також складається з 5 хребців, але в дорослих ці хребці нерухомо з’єднані між собою та утворюють клиноподібну кістку. Диск є лише між 1 хребцем криж і 5 хребцем попереку, в цьому сегменті може розвинутись остеохондроз. Болі у крижовому відділі – поширена проблема, вони можуть бути наслідком травми криж, проявом сакроілеїту (запалення суглобу між ними та кістками тазу), остеохондрозу поперекового відділу та проявом ще низки патологій. Тому в таких випадках рекомендоване МРТ попереково-крижового відділу хребта, ціна якого дещо вища, ніж на МРТ одного відділу, а при підозрі на сакроілеїт – МРТ здухвинно-крижових з’єднань.

Куприк є продовженням крижового відділу, складається з 4-5 хребців, що нерухомо зрослися. До нього кріпиться низка м’язів та зв’язок. Міжхребцевих дисків у цьому відділі немає, але є малорухоме з’єднання зі сполучної тканини (синдесмоз) між кістками криж і куприку. МРТ криж і куприка проводять досить рідко, але при травмах цього відділу, стійких болях у куприку (кокцигодинії) МРТ може входити до комплексу обстежень.

Пацієнт знімає, залишає всі металеві вироби, електронні пристрої, банківські картки, лягає на висувну платформу томографа, вдягає навушники для захисту від шуму. Через навушники лікар також може підтримувати голосовий зв’язок з пацієнтом, а в пацієнта є кнопка. Після завершення підготовки платформа з пацієнтом рухається всередину великої труби діаметром 0,6 м. Здійснюється сканування потрібного відділу хребта з послідовним дослідженням всіх структур – МРТ міжхребцевих дисків, обстеження хребців (тіл і суглобових пластинок дуг), отворів, що утворюють спинномозковий канал, спинного мозку, м’яких тканин навколо хребта. Лікар вивчає МРТ знімки хребта на моніторі, відмічає всі відхилення від норми.

МРТ спини та/або шиї дозволяє виявити дегенеративно-дистрофічні, запальні, травматичні та інші патології хребта, спинного мозку, визначити точну локалізацію патологічних змін та оцінити їх вираженість. Зокрема, можна побачити:

• дегенеративні зміни хребта при остеохондрозі, спондилоартрозі, спондильозі (деформація хребців, розростання остеофітів, потовщення жовтих зв’язок і капсул фасеткових суглобів, зменшення висоти міжхребцевих дисків, тріщини фіброзного кільця);
• випинання міжхребцевих дисків за межі тіл хребців (протрузії);
• вибухання ядра диску в розрив фіброзного кільця (грижі);
• вроджене чи набуте звуження спинномозкового каналу (стеноз);
• защемлення нерва (спинномозкового корінця) грижею або внаслідок стенозу каналу;
• набряк кісткового мозку хребців при гострих травмах;
• здавлення чи зміщення спинного мозку;
• ознаки інфекційного запалення – виражений набряк, розмита границя диска;
• абсцес всередині спинномозкового каналу чи у навколохребтових тканинах (ускладнення інфекції);
• пухлини та метастази;
• епідуральні гематоми (крововиливи у спинномозковий канал).

Цитата лікаря:

Для діагностики остеохондрозу з ознаками грижі хребта – МРТє золотим стандартом. Метод дозволяє виявляти безсимптомні грижі та рецидиви гриж після лікування, точно відрізнити протрузію (пролапс) від екструзії (грижі), просту неускладнену грижу від секвестрованої. Також можна точно оцінити вплив грижі на спинномозкові корінці, ступінь їх здавлення, виявити пухлинні, інфекційні та інші патології, що можуть давати симптоми, подібні до симптомів грижі.

МРТ хребта призначають, коли потрібна точна високоінформативна діагностика спини чи шиї при таких проблемах, симптомах:

• тривалі, хронічні болі в спині, зокрема, біль у попереку, причини якого не вдається встановити іншими методами;
• болі в шиї, особливо в комплексі з частими головними болями та запамороченнями;
• скутість, обмеженість рухливості хребта;
• порушення чутливості (оніміння, поколювання), слабкість м’язів;
• різкі гострі болі у формі прострілів, що виникають в різних відділах хребта, віддають у кінцівки, внутрішні органи;
• остеохондроз з симптомами грижі чи протрузії диска;
• травми спини, підозра на пошкодження хребта;
• підозра на пухлини хребта чи поширення метастазів у цю ділянку;
• вроджені аномалії розвитку хребта;

планування операції на хребті та оцінка її результатів.

Протипоказання та обмеження до МРТ хребта:

• наявність в тілі медичних виробів (протези, імпланти, фіксатори) з металу, що не є МР-сумісним (залізо, сталь), а також металевих осколків, куль;
• наявність імплантованих медичних приладів (кардіостимулятори, деякі нейростимулятори, слухові апарати), що не є МР-сумісними (переважно старі моделі);
• тяжкі ортопедичні, неврологічні патології, при яких людина не може тривалий час лежати нерухомо, а також клаустрофобія;
• для МРТ з контрастуванням – ниркова недостатність, алергія на контрастну речовину.

Наявність в тілі пластин, гвинтів, стрижнів з титану, кобальт-нікелю не є протипоказанням до МРТ хребта, але можливе зниження інформативності обстеження через появу артефактів.

Опис здійснюється за стандартизованим протоколом з використанням професійної термінології. Висновок лікаря-рентгенолога не є остаточним діагнозом, це опис клінічної ситуації, інформація для ортопеда-травматолога, вертебролога, невролога, хірурга. Фахівець, що призначив обстеження, інтерпретує результати МРТ хребта з урахуванням клінічних симптомів і використовує для розробки плану лікування чи реабілітації

МРТ хребта – метод діагностики з такими перевагами:

• інформативний – дозволяє оцінити всі структури хребта в комплексі, забезпечує візуалізацію твердих і м’яких тканин (хоча більш інформативним є при обстеженні м’якотканинних структур);
• високоточний – дозволяє отримати сотні зображень високої роздільної здатності, контрастності, відрізняється високою чутливістю (виявляє ранні ознаки патології) та специфічністю (забезпечує точну диференціальну діагностику);
• безпечний та безболісний – відсутнє променеве навантаження, діагностика неінвазивна.

• апарат SIEMENS MAGNETOM Flow.Plus забезпечує високу якість зображень, швидкість та підвищений комфорт процедури;
• лікар-рентгенолог керується сучасними протоколами та впроваджує інноваційні технології, що дозволяють скоротити витрати часу на всіх етапах;
• індивідуальний підхід до пацієнтів з особливими потребами.