Щороку у світі проводиться понад 20 мільйонів операцій із приводу гриж (кил) живота. Скільки ж випадків стається насправді – невідомо, адже багато хто ігнорує появу випинання на животі, у паху, у верхній частині стегна. Припухлість може зникати (вправляється) у спокої чи коли людина лягає. Однак під час кашлю, фізичних навантажень чи в положенні стоячи випинання з’являється знову.

До лікарів часто звертаються тоді, коли грижа починає боліти або стає великою та завдає дискомфорту. Та поява таких симптомів – уже ознака ускладнення грижі, чекати на них не варто: операція з видалення грижі в сучасній хірургічній практиці проводиться з мінімальною травматизацією. За ефективністю не поступається традиційним методам із масштабним розрізом.

Основний вміст черевної порожнини – кишечник та чепець (сальник). Вони утримуються в череві завдяки міцному м’язовому корсету: спереду та з боків – м’язи живота, зверху – потужна діафрагма, знизу їх підпирає тазова кістка.
Внаслідок певних обставин частина вмісту черевної порожнини притискає м’язовий шар і випинається за межі черева, виникає грижа. Зазвичай це стається в момент сильного напруження: фізична робота, підняття вантажу, закрепи тощо.
Випинання може статися назовні під шкіру (грижа живота), або в грудну порожнину (грижа стравохідного отвору діафрагми).

Чинники, які сприяють появі гриж, відомі добре:

генетичні особливості м’язів живота, у яких є «слабкі місця»;
порушення відтоку сечі (більш властиво чоловікам);
у жінок – виношування дитини та пологи;
лапаротомічні оперативні втручання на черевній стінці;
значне ожиріння, за якого накопичується жир у животі;
новоутворення органів і стінок черевної порожнини.

Коли вміст грижі (сальник чи фрагмент кишечника) протискає м’язи черевної стінки, він утворює аномальний отвір – грижові ворота, а ділянка органів, що пройшли крізь ворота, утворює так званий грижовий мішок.
Певний час кила може вправлятися, коли людина ляже або натисне на неї пальцем. Та щойно внутрішньочеревний тиск підвищується – усе повертається.

Проблема в тому, що ці ворота вже самі по собі не закриються, слабке місце не зникає, як і розтягнутий грижовий мішок. Але в будь-який момент може статися м’язовий спазм, який обтискає грижовий мішок із фрагментом кишки в ньому й відбувається защемлення грижі. Перетискаються судини, що живлять вміст грижового мішка, кишка в ньому гине (некротизується), що призводить до кишкової непрохідності та створює серйозні ризики для життя людини. Якщо таку грижу ігнорувати чи спробувати вправити, мертві тканини потрапляють у черевну порожнину з розвитком небезпечного перитоніту.

Будь-яка з них будь-коли може стати защемленою, тому найперше, що треба зробити за підозри на вентральну килу – звернутися до кваліфікованого хірурга.

Грижові ворота самі ніколи не закриваються (виняток – тимчасові пупкові грижі в немовлят, у яких пупкове кільце ще не сформувалося). Навпаки: випинання постійно їх розширює, збільшує.

Бинтування, пластирні пов’язки, бандажі тощо, лише створюють ілюзію лікування, грижа, ніби вправилася і все здається нормальним. Така думка хибна і створює ризики для життя. Оптимальний лікувальний метод – хірургічне втручання, яке переважно можна зробити за малоінвазивними методиками.

У медичному центрі, що дотримується сучасних лікувальних принципів, вид лікування грижі завжди обирається для кожного випадку окремо.

Першим етапом є консультація лікаря-хірурга. Спеціаліст опитує пацієнта (або батьків, якщо на прийомі дитина), оглядає, проводить низку функціональних тестів.

Другий крок – діагностика. Необхідно встановити стан, у якому перебуває вміст грижового мішка, чітко окреслити ворота. За результатами обстежень хірург пропонує пацієнту оптимальний лікувальний підхід.
Золотим стандартом вважається малоінвазивне лапароскопічне лікування грижі. Післяопераційне спостереження після таких втручань триває добу, реабілітація мінімальна і практично не обмежує пацієнтів.

Найважливіший етап – передопераційне обстеження: загальноклінічні аналізи крові, коагулограма. Обов’язково залучаються інструментальні методики, зазвичай, для цього вистачає УЗД на сучасному апараті. Інколи проводиться рентгенологічне дослідження.

Перед втручанням людину консультує анестезіолог та організовується операція. Вид знеболення залежить від ситуації. Невеличкі свіжі випинання інколи можна прибрати під місцевим знеболенням. В інших випадках застосовується спінальна або загальна анестезія.
Щодо передопераційної підготовки пацієнта, то основна вимога – пустий кишечник. Для цього треба поголодувати звечора перед операцією, можливо буде потрібна очисна клізма зранку.

Планове хірургічне лікування грижі проводиться в зручний для пацієнта день та час. У випадку защемлення часу немає, втручання проводиться терміново. План операції по видаленню грижі складається індивідуально й залежить від стану кили (чи защемлена), розмірів воріт, вмісту мішка, кількості випинань тощо.
Головний принцип такий: оцінити життєздатність вмісту грижового мішка, за можливості – повернути його на місце та зробити так, щоби запобігти рецидиву грижі. І водночас завдати якомога менше шкоди тканинам.

Герніопластика

Герніопластика – узагальнений термін, яким називаються операції з приводу гриж. Пластика тут полягає в тому, що лікар ретельно ушиває грижові ворота, закриває їх. Для надійності, на «слабке місце» зсередини підшивається клапоть інертного полімерного матеріалу. Міцний сітчастий імплант створює додаткову перепону для вмісту живота та запобігає рецидивам.

Традиційні хірургічні методики – відкрита герніопластика: хірург розтинає шкіру та оболонки над мішком, вправляє його та зашиває ворота. Втручання перевірені, відпрацьовані, надійні. Однак реабілітація після операції таким доступом тривала, зберігається рубець.

Сучасний підхід – лапароскопічна операція. Без розрізу, з не меншою ефективністю та надійністю, з коротшим та більш комфортним періодом реабілітації.

Лапароскопічна герніопластика

Сучасна абдомінальна хірургія надає перевагу саме лапароскопічним методикам, алгоритми яких уже розроблені для лікування практично всіх різновидів гриж.

Суть операції: замість розрізу лікарі роблять 3–4 проколи, через які вводять у черевну порожнину мініатюрні інструменти та ними проводять необхідні маніпуляції. Вправляють, відсікають розтягнуті оболонки мішка, підшивають сітчастий ендопротез та закривають грижові ворота. Лапароскопічна герніопластика завдає мінімум пошкоджень та забезпечує швидше післяопераційне відновлення. Втім, за певних обставин, від неї доводиться відмовлятися. Головна причина відмови – масштабне защемлення з імовірним некрозом кишки.

У подібних ускладнених випадках немає іншого виходу, як вдатися до принципів загальної хірургії: робити лапаротомічний розріз, візуально оцінювати довжину змертвілої кишки та видаляти цей фрагмент.

Герніологія – хірургія гриж, прагне мінімізувати пошкодження тканин під час втручання, проте повністю цього не уникнути. Щоби до мінімуму звести ризик ускладнень післяопераційного періоду, усім пацієнтам треба дотримуватися певних рекомендацій. Як-от: приймати ліки (знеболювальні, антибіотики), максимально обмежити фізичні навантаження, робити перев’язки та відвідувати лікаря для контрольних оглядів, зняття швів. Іноді, наприклад, коли оперувалася пахова грижа в мошонці, кілька днів треба носити спеціальний підтримувальний бандаж.
Триває період реабілітації до місяця, однак це не означає, що людина проводить його в ліжку: мінімальна фізична активність (рухатися, ходити) дозволяється вже через 5–6 годин після операції.

Лапароскопія недарма має статус золотого стандарту в герніології, у медичному центрі NOVA CLINIC перевагу має саме ця методика. Проте ми ставимося до кожного пацієнта індивідуально, і план операції завжди складаємо індивідуально.
Ми маємо сучасні лапароскопічні стійки, що розширюють можливості малоінвазивної хірургії.
Забезпечуємо повноцінне та ретельне передопераційне обстеження, повно й доступними словами інформуємо людину про план лікування.

Лікування грижі – запис на консультацію в NOVA CLINIC

Грижа – це патологія, яка практично ніколи не проходить сама по собі, із часом лише прогресує. Раннє звернення до лікаря – спосіб уникнути ускладнень, таких, як защемлення та некроз кишечника, зменшити масштаби травмування та вартість втручання. Діагностика на початкових етапах дає змогу хірургу скористатися найбільш щадним, малоінвазивним методом лікування (лапароскопією), що збільшує шанси на швидке відновлення та легкий післяопераційний період.
Не відкладайте турботу про власне здоров’я до появи гострого болю в животі. Записатися на консультацію хірурга в NOVA CLINIC

Розвиток медичних технологій зробив малоінвазивну хірургію дійсно доступною. Однак шаблонні ціни в цій галузі малоприйнятні, адже сучасне устаткування, обладнання та витратні матеріали мають свою вартість. І для різних операцій у них різна потреба. Тому лапароскопія грижі стравоходу має одну ціну, а герніопластика стегнової грижі – свою.
Неускладнені випадки потребують легшого режиму знеболення, операція має менше ризиків, коротший стаціонарний період. Защемлені грижі – зовсім інша ситуація, яка потребує більше ресурсів і, відповідно, лікування таких випадків і коштує більше. Точну вартість операції лікар обговорює з пацієнтом після обстежень і узгоджує з людиною всі моменти.

Чи завжди грижу потрібно оперувати?

Практично завжди – так. Надія на самостійне закриття грижових воріт є лише в немовлят із незагоєним пупковим кільцем та в жінок, у яких виник діастаз прямих м’язів живота після важких пологів. Та й ці випадки потребують спостереження кваліфікованого лікаря.

Яка різниця між відкритою операцією та лапароскопічною герніопластикою?

Традиційна герніопластика проводиться з розрізом шкіри та тканин над грижовим мішком, через що може лишатися помітний рубець, виникає ризик інфекційних ускладнень, злукової хвороби. За лапароскопічною технікою всі маніпуляції робляться мініатюрними інструментами зсередини черевної порожнини. Лікарю потрібно всього 3–4 проколи до 1 см діаметром, ризики значно менші і значно коротший період реабілітації.

Скільки триває відновлення після операції?

У середньому від 2 до 4 тижнів. Інколи, в ускладнених випадках, цей термін подовжується. Рекомендації на цей період хірург дає індивідуально і коригує їх під час динамічного спостереження за пацієнтом у періоді відновлення.

Чи може грижа з’явитися повторно?

Іноді таке дійсно трапляється, однак сучасні методики зводять такий ризик до мінімуму. Зменшенню рецидивів також запобігає імплантація полімерного сітчастого імпланту на ділянку грижових воріт.

Загальна хірургія — це не примха, а часто необхідність. Ми в медичному центрі NOVA CLINIC підтримуємо свідомий підхід та допомагаємо кожному пацієнту обрати оптимальне рішення.